Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ворушити

Ворушити, -шу, -шиш, гл. 1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти. Ном. № 3289. 2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Ном. № 3837. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого. Кв. І. 88.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 256.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВОРУШИТИ"
Да́леч, -чі, ж. Даль. Він любив у той час довго, довго дивитись на чорний чорніговський бір, на сизу далеч, неначе там записана була його доля. Левиц. Пов. 331.
Довбня́к, -ка́, м. Болванъ, глупый, какъ довбня. Черном.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней. Радом. у.
Латинити, -ню, -ниш, гл. 1) Латынизировать. 2) Окатоличивать. Підклонилися латиненій ляхві. К. Дз. 114.
Повикручувати, -чую, -єш, гл. То-же, что и викрутити, но во множествѣ. Він їй руки повикручував. Кв. Гляди ж, добре повикручуй сорочки, щоб не текло з їх. Васильк. у.
Попереинакшувати, -шую, -єш, гл. Сдѣлать иначе, измѣнить (во множествѣ).
Постанець, -нця, м. Тараканъ. Вх. Лем. 454.
Сага, -ги, ж. Заливъ рѣчной. Хведора безрідного.... над сагою Дніпровою в чистім полі поховати. Мет. 441.
Середа, -ди, ж. Среда. Ще не біда, що без риби середа. Ном. № 7229.
Скромадіння, -ня, с. Скобленіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВОРУШИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.