Арихме́тика, -ки, ж. Ариѳметика. Арихметикою або щотницею зветься така наука, що навчає без помилок щитати (лічити). Ум. Арихме́тичка. Арихметичка трудна мені здалася.
Блам, -му, м. Мѣхъ. Треба було Орисі футро справити — ще й не справити, а верх набрати, бо блам був готовий з Масіного футра. Cм. шлям.
Вернути, -ся. Cм. вертати, -ся.
Відсотати Cм. відсотувати.
Віник, -ка, м.
1) Вѣникъ. Не шелести, як віник по хаті. Пам'ятатиме до нових віників.
2) Названіе вола, часто махающаго хвостомъ. Ум. віничок.
Клюшник, -ка, м.
1) = ключник. Правда, добродію мій любий, каже старий клюшник. Лях-Бутурлак клюшник галерський.
2) Въ цехѣ: помощникъ цехмистра.
3) Въ рыболовной артели: хранитель одного изъ двухъ ключей отъ денежнаго сундука (на Азовскомъ морѣ).
Моршо́к, -шка, м. Морщинка. Тоненький морилок між бровами.
Планета, -ти, ж. 1) Планета. Ці зорі в науці звуться рухомими чи ходячими, або планетами. 2) Судьба; нѣкая таинственная сила. Буває той чоловік оце то лихий та навіжений, то мнякий та добрий, — як яка планета на нього находить. 3) планета їх знає. Чорт ихъ знаетъ. Договор, чи шо в їх такий був, — планета їх знає!
Сайгак, -ка, м. 1) Дикая коза, сайга. З власних рук годував диких кіз, сайгаків. 2) Колъ вышиною съ человѣка; два такихъ кола, забитые рядомъ, служать снарядомъ для привязыванія овецъ: шею овцы вкладываютъ между ними, а сверху ихъ связываютъ. А ну, хлопці, піймайте оту вівцю та в сайгаки її, а то вона ще одкинеться од ягняти.
Слух, -ху, м.
1) Слухъ. Слухом ніколи не слихано, да й видом ніколи не видано, щоб такая буря злая на козаків так моцно виступала й уставала.
2) Вѣсть, слухъ. Прийшли слухи до милої, що милого вбито.
3) мн. Уши. Зараз одчинились йому слухи. Заячьи уши. Знає свиня, — шанувавши сонце святее, образи святії і слухи ваші, — що перець.
