Бриндуша, -ші, ж. Раст. Crocus vernus. Росте дрібна густа бриндуша. Cм. брендуша.
Дзвя́га, -ги, ж. = Звяга.
Наломи́ти, -млю́, -миш, гл. 1) Наломить. 2) Приспособить.
Напо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. напоро́та, -рю́, -реш, гл. 1) Предъ очищеніемь срубленнаго дерева отъ коры: прорѣзывать, прорѣзать вдоль всего дерева остріемъ топора кору. 2) Нарывать, нарвать въ большомъ количествѣ.
Нарамі́нник, -ка, м. Наплечникъ.
Покоростявіти, -вію, -єш, гл.
1) Заболѣть чесоткой.
2) Покорявѣть, сдѣлаться шероховатымъ, пятнистымъ (о кожѣ человѣка или растенія). Кавуни покоростявіли. Чогось картопля наша покоростявіла.
Потребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. потреби́ти, -блю́, -биш, гл.
1) Истреблять, истребить. Хоробрий дух роскошами всипляли, кругом султана честь і правду потребляли.
2) Истрачивать, истратить. За тиждень пуд муки потребить.
Стовкти, -вчу, -чеш, гл.
1) Отолочь, обшастать. Стовк мішок проса тому чоловікові. У куми в гостях була та й не стовкла пшона.
2) Истолочь.
3) Расшибить. Схилився на поліно, та стовк собі коліно.
Утокмити, -млю, -миш, гл.
1) Устроить, пристроить. Насилу ми його втокмили (на службу).
2) Устремить. На стелю очі утокмила.
Хверт, -та, м. Названіе буквы ф. Хвертом по під боки взявся. а ну до хве́рта! Существовало обыкновеніе: когда кто-либо изъ дѣтей позволить себѣ въ присутствіи другихъ испустить вѣтры, на притолкѣ у дверей писалась мѣломъ буква ф (иногда и крестъ), провинившійся поднимался за уши и долженъ былъ цѣловать написанное. Это и называлось: тягти до хверта. Ум. хве́ртик. Cм. фертик.
