Аря́! меж. Крикъ для отогнанія овецъ или свиней. Молодиця спершу одгонила (свиней)... криком: «аря, гладкі, аря»!
Весіленько, -ка, с. Ум. отъ весілля.
Гордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся.
Джоломі́я, -мі́ї, ж. Свирѣль. Cм. Жоломійка. Грає в джоломію.
Каптур, -ра, м. 1) Клобукъ, капюшонъ монашескій. Хиба схотілось знову під чорний каптур? 2) Капюшонъ у верхней одежды. Cм. капа, богородиця, відлога. 3) Женскій головной уборъ съ круглымъ дномъ изъ цвѣтной матеріи, разновидность очіпка. Накладають (молодій на голову) каптур, як у других серпанок чи очіпок. 4) Родъ наказанія женщинъ: держа въ лѣвой рукѣ надъ головой наказываемой всѣ ея одежды, правой сѣкутъ розгами. Ум. каптурець, каптурик, -каптурок, -каптурчик. Моя жінка знакомите: задрьопана ззаду свита... Ляга спать у рові, прокинеться, як та курка, — нема платка і каптурка.
Кошениця, -ці, ж. = кошаниця. Три копиці кошениці. Ну, каже кінь, пусти мене... на три зорі, ни пшеницю, на зелену кошеницю.
Позаколисувати, -сую, -єш, гл. Закачать (многихъ).
Позгонити, -ню, -ниш, гл.
1) Согнать съ мѣста (многихъ); согнать въ одно мѣсто. Уже й овець позгонили.
2) Взогнать (многихъ). Позгонив воли на гору.
Покріпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. покріпити, -плю́, -пиш, гл. Подкрѣплять, подкрѣпить. За столом сиділи, покріпляли сили. Навчив єси людей на добрий розум і покріпляв знеможенії руки.
Прибрести, -ду́, -деш, гл. Прійти по водѣ.
