Гордува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Пренебрегать. Сама себе дурною називала, що Орликом гордувала. Він нами гордує. 2) Гордиться, чваниться. Вона багато гордує.
Гу́рба, -би, ж. = Юрба.
Повидніти, -ніє и повиднішати, -шає, гл. безл.
1) Проясниться.
2) Разсвѣсть.
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Пообсмажувати, -жую, -єш, гл. Обжарить (во множествѣ).
Сподень, -дня, м. Часть гончарнаго круга. Cм. круг 11.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Батько того дурня справив обід за його. Ирод на свої родини бенкет справив. — весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. — танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. — реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. — мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє.
2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Справив собі пару коней.
3) — гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші.
4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила.
5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Трость, -ти, ж. 1) Раст. Arundo Phragmites L. 2) Каждая тростина отдѣльно. 3) Вѣтки, прутья. Клала би вна мости з калинової трости. 4) Зубья въ блят'ѣ. 5) = тро́ста. Трость з коня йде. Ум. тро́стка. На тому кріслі сидить пан Іван.... тонкою тросткою підпірається.
Хамула, -ли, об.
1) Неуклюжій, неповоротливый.
2) Очень плохой супъ.
Хлібодарник, -ка, м. = хлібодар. Сагайдашний, наш батько, хлібодарник і гетьман.
