Вибавляти, -ля́ю, -єш, сов. в. вибавити, -влю, -виш, гл. 1) Избавлять, избавить, спасать, спасти. Ти мене вибавив од смерти, а я тебе. 2) Выводить, вывести, уничтожать, уничтожить. Вибав плямки. Кропива заклюнулась у вишняку, так треба вибавити. Він вибавляв кукіль з жита. Як вітрець повіє, росоньку висушить, а з мого серденька жалю не вибавить.
Досмоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Досмолиться.
Клямра, -ри, ж. = клямбра і.
Комірне прил., ср. р. Наемная плата за квартиру. приняти кого́ в комірне. Пустить, принять на квартиру кого. в комірнім сидіти. Нанимать квартиру. Нажилась в комірнім. піти в комірне. Сдѣлаться квартирантомъ.
Ману́тися, -не́ться, гл. безл. Тянуть (къ чему), хотѣть, хотѣться. Каже: «як мати схочуть». — Хиба самій не манеться?
Недорідний, -а, -е. 1) Неурожайный.
2) Не рослый, не крупный (о зернѣ и пр.).
Повитуха, -хи, ж. Повивальная бабка. Ваба повитуха вже днювала і ночувала в Лемішок.
Тарканистий, -а, -е. Неоднокрапный, неодноцвѣтный, пестрый.
Тяги 2 меж. для выраженія тасканія, тащенія. Кобила загрузла, він за хвіст: тяги, тяги, нема дуги.
Цяця, -ці, ж. 1) Дѣтск. Цаца, все хорошее; игрушка. Цяця, цяця! та й в кешеню. Еней, таку уздрівши цяцю, не знав із ляку, де стояв. 2) Важная особа. Ото яка цяця. Чи ба, яка велика цяця — і слова на криво не можна сказати. Ум. цяцінька, цяцічка.
