Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл.
1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь.
2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Десь вирвалась дівчинонька.
Городи́ще, -ща, с. Древнее земляное укрѣпленіе, городище. Бур'януваті городища.
Гучни́й, -а́, -е́. 1) Звонкій, громкій, звучный. З себе була висока, огрядна, говірки скорої, гучної. 2) Веселый, шумный. Їй забажалося життя світового, гучного. Гучне весілля справили.
Зжилова́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться жесткимъ.
Кухарівна, -ни, ж. Дочь повара.
Мітець и пр. = митець и пр.
Перегоряти, -ря́ю, -єш, сов. в. перегорі́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Перегорать, перегорѣть. Прикілок перегорить надвоє.
Поснідання, -ня, с. Пора завтрака. І сонце зійшло, вже й поснідання, а його все нема.
Трухлявина, -ни, ж. = трухло. Ум. трухлявинка.
Укрівавити Cм. укрівавлювати.
