Важкий, -а, -е. Тяжелый. Лучче ж тобі, брате, важкий камінь підняти, а ніж тобі, брате, з сиротою вік провожати. До Бога важкий тлях, а до пекла прямесенький. Я в тебе гуляла, важкого діла не знала. Важкий день. Важкий віз. Важка година настала. Важкая туча налягає. Важкий дурень. важким духом дихати. Злиться. Дитя плаче, ти не поколишеш, — все на мене важким духом дишеш. Важка жінка. Беременная женщина. Ум. важенький, важкенький. Баран важенький і орлу. Маленьке, але важкеньке.
Гарячкувати, -чкую, -єш, гл. Пороть горячку. Я гарячкую, гарячкую — де воно ділося сокира та долото, аж воно украв хтось.
Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода.
За́стіжка, -ки, ж. Застежка, снурокъ или ленточка для завязыванія воротника рубахи. Подарую миленькому на застіжку стрічки. Во мн. ч. за́стіжки значитъ петли, въ которыя продѣвается застежка. В його червона стьожка гарна в застіжках. Як тобі, козаченьку, угодить, яку тобі та стьожину купить? Червоную, дівчино, червону, щоб висіла з застіжок додолу. Ум. застіжечка. Сукню шили да й покоротили... остаточки на подарочки, обрізочки на застіжечки.
Ложе́чник, -ка, м. 1) Ложечный мастеръ. 2) Футляръ для ложки, носившійся запорожцами у пояса. Підперезувались вони шкуратяним поясом і прив'язували до його гаман... з кресалом і губкою, швайку, — часом налагодить збрую і ложечник з ложкою.
Підсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. підсунути, -ну, -неш, гл.
1) Придвигать, придвинуть, пододвинуть. Підсунув стіл ближче до лави.
3) Подсовывать, подсунуть. Підсунув шапку на саме тім'я. Згодом і вунію підсунемо.
2) Пододвигать, пододвинуть подъ что. Висовував з під ліжка якусь скриню і не підсовував її, а кидав серед хати.
Поварити, -рю́, -риш, гл. Поварить, сварить (многое). Чи яйця вже поварені?
Понаучувати, -чую, -єш, гл. = понавчати. Як гарно Богу їх молитися понаучував.
Роззявина, -ни, ж. Расщелина, отверстіе, пасть.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся.
