Бортняк, -ка, м. Эпитетъ медвѣдя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк.
Глагол, -лу, м.
1) Слово, рѣчь, глаголъ. Вислухай молитву щиру, і почуй мої глаголи.
2) читати глаголи. Стоять безъ корму.
Дячкі́в, -ко́ва, -ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син.
Загомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Заговорить. Ой цюкнув раз перший — вона зашуміла, ой цюкнув раз другий, та й загомоніла. А ні поспитати, а ні загомоніти до неї. Иногда употребляется въ смыслѣ: прикрикнуть, строго и съ укоромъ заговорить съ кѣмъ. Батько аж загомонів тогді на його: «Та чи довго ти гави тут ловитимеш?» Въ прилож. къ толпѣ, значитъ: загалдѣть. То тихо було, а то як загомоніла вся громада, — такого крику!
Заму́лювати, -люю, -єш, сов. в. заму́лити, -лю, -лиш, гл. Заносить, занести иломъ.
Нім сз. Прежде чѣмъ, пока. Три свічки іспалало, нім ся нарадили.
Поперекисати, -саємо, -єте, гл. То-же, что и перекиснути, но во множествѣ. Тепло дуже в погребі, поперекисало моє варево.
Турище, -ща, с. ув. отъ тур. Дикий турище трохи не підняв на свої криві роги.
Укутати, -ся. Cм. укутувати, -ся.
Шурубурство, -ва, с. Продѣлка, куралесничанье.
