Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

потирати

Потирати, -ра́ю, -єш, сов. в. потерти, -тру, -тре́ш, гл. 1) Тереть, потирать, потереть. Ученики його їли колосся, потерши в руках. Єв. Л. VI. 1. Чи не висять рушнички нам потерти ручки? Мет. 190. Не лучче б нам з ляхами... мирно пробувати, аніж пійти лугів потирати, своїм тілом комарів годувати. АД. II. 9. потирати руни об ко́го. Помыкать кѣмъ. Досталося ледачому руки потирати. Чуб. V. 557. Барили воду з нас ледачі дуки і потирали об козацтво руки. К. Бай. 55. 2) Разбить. Буком узяв, потер горці до жука. Гн. І. 53.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 378.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИРАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПОТИРАТИ"
Бухикнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бухикати. Кашлянуть.
Великомовність, -ности, ж. Многорѣчивость. Желех.
Заві́дування, -ня, с. 1) Провѣдываніе. 2) Отвѣдываніе.
Земена́ Грань, — ної — ні, ж. Растен. исландскій мохъ, Cetraria islandica. Шух. І. 21.
Медни́й, -а́, -е́ Обильный медомъ; медоносный. Медний рік. О. 1861. XI. Свид. 60. Щоб ваша бджола все медна була. О. 1861. Свид. 62.
Неясний, -а́, -е́ Неясный, темный.
Плужок, -жка, ж. Ум. отъ плуг.
Роба, -би, ж. Трудолюбивая, работящая. Найміть цю жінку, вона і видов, і їсти зварить, і вимиє — така роба, що нема вже що й казати. Могил. у.
Тряска, -ки, ж. Раст. Equisetum, хвощъ. Вх. Лем. 475.
Шукальник, -ка, м. Искатель. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПОТИРАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.