Бузун, -на, м. Низшій сортъ соли (съ примѣсью грязи).
Ми́лий, -а, -е. 1) Милый, любезный. Батько милий, мати мила, дівчина миліща. по-під сам милий біг просити кого. Молить, заклинать. 2) Милый, возлюбленный. Милий милу покидає, — вороги раденькі. Нехай милий подивиться, що на серці діється. 3) Пріятный, любезный. Ум. миленький, милесенький. Миленький, милесенький мій! Моя мила милесенька, голубка сивесенька.
Опрічний, -а, -е. Особенный, отдѣльный. Пей чоловік якийсь опрічний од людей. Умом і хвабрістю своєю в опрічнеє попав число. Опрічна хата.
Понаброювати, -бро́юю, -єш, гл. То-же, что и наброїти, но во множествѣ или о многихъ.
Присісти Cм. присідати.
Прищ, -ща, м.
1) Прыщъ.
2) Родъ печенья. Прищі прищити. Ум. прищик.
Роспукати, каю, -єш, сов. в. роспукнути, -ну, -неш, гл.
1) Разрываться, разорваться, лопнуть, треснуть. Роспукає серце, каменіють груди.
2) Расцвѣтать, расцвѣсть, распускаться, распуститься. Подивлюся на калину, вона роспукає.
Сапіна, -ни, ж. Инструментъ древорубовъ: на топорище насаженъ (такимъ образомъ какъ и топоръ) родъ желѣзнаго клюва, загнутаго внутрь; части: топорище входить въ плече з пяткою, клювъ — штіль, загнутый конецъ его — паль.
Скляничина, -ни, ж. Кусокъ стекла, склянка.
Цідитися, -джуся, -дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться.
