Більшість, -шости, ж. Большинство. Більшість була на моїй стороні.
Валькувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки.
2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины.
Ґрунтови́й, -а́, -е́. 1) Почвенный. 2) Землевладѣльческій.
Зво́мпити и зво́нпити, -плю, -пиш, гл. Оробѣть, пасть духомъ, смутиться, потерять надежду. Пандар погибель бачив брата, злякався, звомпив, замішавсь. Не звомпив же й січовик, на п'ядь не одступив і сміло дивиться чоловікові в вічі. Всюди про козацьке щастє звонпили.
Мо́рхнути, -ну, -неш, гл. Покрываться морщинами (о плодахъ)
Мудро́та, -ти, ж. = мудрощі 2.
Неприязно нар. Непріязненно, недружелюбно.
Обгризати, -за́ю, -єш, сов. в. обгри́зти, -зу́, -зе́ш, гл. Обгрызать, обгрызть, отгрызать, отгрызть. Така проклята з'їжа, що швидко поїсть воли, обгризе мені вуха.
Студінь, -ні, ж. Стужа. А то студінь така, Господи!
Точити, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить на токарномъ станкѣ. (Токарь) точить тарілку. 2) Острить на точилѣ, точить. Точив ножиці, а все тупі. 3) Цѣдить, лить, проливать. Пішов у другу темну хату точити горілку з барильця. Кров як воду точить. 4) — зерно. Очищать зерновой хлѣбъ на грохотѣ. Пшеницю точив. 5) Рыть, взрывать. Се той звірок, що нори точить Шнуровані бітки землицю точат (як танцює). 6) Грызть. Миші точать пшоно. Шашіль точить дерево. Лисичка дірку в санях точить. 7) Катить. Скаже мені робити — під гору камінь точити: поточу я камінь на місто. 8) — війну. Вести войну. Войну з ляхами точив. 9) — брехню. Врать. І почнеш їм точити такеє, чого зовсім не поводилось на світі. Точить брехню цілий день. 10) — баляндраси, теревені, ля́си. Болтать вздоръ. Баляндраси точить дівці. Точить баляндраси моїм дочкам.
