Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько.
Жнець, женця́, зв. же́нче, м. Жнець. Ой. на горі та женці жнуть. Ум. же́нчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла.
Кут, -та, м.
1) Уголъ. Запалю я крайню хату на всі штирі кути. Мого Василя поховали за цвинтарем у куті. Язичок мельне та й у кут, а губу натовчуть.
2) Пространство земли въ углѣ, образованномъ двумя сливающимися рѣками. Зробила той кут якась річка самотека, павши у річку Остер.
3) Свиной хлѣвъ. Cм. кутець.
4) Родъ дѣтской игры. Cм. куток. Ум. кутик, куток.
Латити, -чу, -тиш, гл. Прибивать къ стропиламъ лати. Латитсє хата.
Надшива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надши́ти, -ши́ю, -єш, гл. Пришивать, пришить.
Напороши́ти, -шу́, -шиш, гл. 1) Напылить. 2) Посыпать, насыпаться. Напорошив сніг.
Напропади́ме нар. На погибель. Хто іде на Сібір, то певне не на добро, а напропадиме.
Облямка, -ки, ж. = облямівка.
Цуговий, -а, -е. О лошади: годный для запряжки въ коляску. Цугові коні.
Шляхетський, -а, -е. Дворянскій. Багатого дочка батька, шляхетського роду.
