Відклонятися, -няюся, -єшся, сов. в. відклони́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Кланяться, поклониться, передавать, передать поклонъ. Молодий і молода молються сперту Богу, тоді одклоняються батькові й матері. Та бийся, коню, вибивайся, та на крутий бережечок потішайся, та до ойця, неньки відклоняйся. З України до дівчини козак відклонився. Не відклонившись їм, пійшла скорою ходою додому.
Де́кілька нар. Нѣсколько.
Затра́та, -ти, ж. 1) Потеря, утрата, уронъ. 2) Уничтоженіе, истребленіе.
Каракуцьки, -цьок, ж. мн. Раст. Cucurbita реро L. Var citriformis.
Лі́гво, -ва, с. 1) Логовище, логово. Знай свиня своє лігво. 2) Постель. Побрався я до свого лігва.
Мурянча́ний и муря́нчий, -а, -е. = мурманьчий.
Пістолетя, -тя, с. Пистолетъ. З пістолєтє оден другого застрілить.
Порозсипатися, -паюся, -єшся, гл. Разсыпаться (во множествѣ).
Розшукати, -ся. Cм. розшукувати, -ся.
Роскуматися, -маюся, -єшся, гл. Прервать кумовскія отношенія. Я з тією кумою роскумаюся, з куминим дівчам повінчаюся.
