Бочок, -чка, м.
1) Ум. отъ бік.
2) мн. бочки. Стѣнки лагунки (для дегтя).
Дої́льниця, -ці, ж. Доильщица. Така з неї доїльниця, що боїться й до корови приступитись, а не то щоб потягти як слід.
Задратува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Задразнить. Задратував турчина.
Закля́сти, -ся. Cм. заклинати, -ся.
Мука́ 2, -ки́, ж. = борошно.
Пійняти, -йму, -меш, гл. = поняти. Пійняв його пан Потоцький з коня за чуприну. В чистім полі много коней; є і карі, є й гніді. Як іспіймем, то поїдем, як не піймем, — пішки підем. Ходи, батеньку, з мене змія здійми! — Нехай тобі той іздійме, хто тебе пійме. А на заробітках такого поросказує про себе, що хто його не зна, то всяке пійме віри, що й справді він стоющий хазяїн.
Полурізка, -ки, ж. Четверть загона (загонъ = 5—6 десят.).
Тішити, -шу, -шиш, гл. Доставлять удовольствіе, радовать. Велико тішить мене, що тепер озватись можно до його при людях. Не тіш тещі коростовим зятем. Ніхто ж мене не тішить у моїй біді.
Тугонька, -ки, ж. Ум. отъ туга.
Чолов'яга, -ги, м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Так видно собі чолов'яга, а може і пан.
