Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

норов

Норов, -ва, м. 1) Нравъ. У тебе не такий норов і зроду був. Г. Барв. 502. 2) мн. Капризы, прихоти. Ой сідай, Марусенько, на вози, да кидай батькові норови: що первії норови — попрядки, а другії норови — досвітки. Н. п. А я твої норови добре знав, тим я тебе аж ніколи не займав. Грин. III. 208. Ум. мн. норівоньки. Десь ти, мила, норівоньки мої знаєш. Чуб. V. 593.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 570.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НОРОВ"
Висувати, -ва́ю, -єш, сов. в. висунути, -ну, -неш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води. Ном. № 2656. 2) Выдвигать, выдвинуть.
Войовниця, -ці ж Воительница. Камилла страшна войовниця і знахурка, і чарівниця. Котл. Ен. IV. 71.
Застроми́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Воткнуть, вонзить. Застромили ножа у стіл. Рудч. Ск. І. 148. Змій перекинувся голкою. Вона взяла, застромила його в стіну. Рудч. Ск. І. 22. Та виломлю калинову вітку, та застромлю за білу намітку. Мет. 234.
Ліпа́р, -ря, м. = ліпакЖелех.
Мо́рений, -а, -е. Усталый, изнуренный. Морений кінь.
Окахтист, -та, м. Акаѳистъ. Найму за вас окахтист Брацькій Богородиці. Левиц. Пов. 80.
Підкувати Cм. підковувати.
Позастоювані Застоявшіеся. Ой прийшов до нової стоянки, а вже його ворон-коні позастоювані. Гол. І. 116.
Половичанка, -ки, ж. Рожь съ пшеницею. Угор.
Сусел, сусла, м. = суслик 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НОРОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.