Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ну

Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! Ном. та ну бо кажіть! Да говорите же! 2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом. МВ. ІІ. 10. 3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами. Рудч. Ск. І. 78.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 571.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НУ"
Бильчак, -ка, м. Бревно изъ цѣльнаго дерева, деревянный брусъ.
Галабурда, -ди 1), ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = галабурдник. Желех.
Дво́рський, -а, -е. Дворовый (человѣкъ). Дворський чоловік Кіндрат, — усією як раз сем'єю робить він на пана. О. 1862. VI. 62.
Джіворонок, -нка, м. пт. Coracias garrula. Шух. І. 23.
Змінити, -ся. Cм. ii. зміняти, -ся.
Йорка, -ки, ж. Очистки отъ чищенья уже выдѣланной кожи. Волч. у. Ум. йо́рочка.
Кукуліжка, -ки, ж. = кукули́чка. Сивая кукуліжка, що на лісі кує. Грин. III. 649.
Образник, -ка, ж. = божник. Шух. І. 99.
Похиріти, -рі́ємо, -єте, гл. Заболѣть (о многихъ). Бодай же вам, чумаки, воли похиріли. Рудч. Чп. 90.
Торохтійка, -ки, ж. Пустомеля, болтунья. І не заціпить їй, гаспидській торохтійці. О. 1861. XI. Кух. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НУ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.