Буць, -ця, м. Неудавшійся хлѣбъ. Спекла мама буця, що не їстиме ні куця, ні цюця.
До́товп, -пу, м. Доступъ. до́товпу нема́є. За тѣснотой, давкой нельзя протиснуться, пробраться. А далі, далі, спасибі людям, як розвередувались та розібрались добре та пустили на всі заставки, так і дотовпу нема в пеклі.
Дохапа́тися, -па́юся, -єшся, гл. Дохвататься.
Зі́лленько, -ка, с. Ум. отъ зілля.
Курникати, -каю, -єш, гл. Мурлыкать, бормотать. Один тілько під лавою конфедерат п'яний не здужа встать, а курника, п'яний і веселий. А за ними сліпий волох... шкандибає, курникає.
Обважніти, -ні́ю, -єш, гл. Отяжелѣть. І ноги й руки так обважніли, що й лихо.
Позаманювати, -нюю, -єш, гл. Заманить (многихъ).
Самопотіти, -почу, -тиш, гл. Коптить, испускать копоть. Вона (лямпа) самопотить.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Труп II, меж. Крикъ ворона.
