Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бриндзяник

Бриндзяник, -ка, м. Лепешка съ бриндзою. Вх. Уч. 228.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 99.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДЗЯНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИНДЗЯНИК"
Бидляка, -ки ж. Ув. отъ бидло.
Дяконува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Діаконствовать.
Знагодитися, -джуся, -дишся, гл. Случиться. Закр.
Знадвірній, -я, -є. Внѣшній. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Левиц. І. 205.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Погріти, -грію, -єш, гл. 1) Нагрѣть. Буде чим руки погріть. Ном. № 9851. Та ж хаточка без вікон, без дверей, у тій хатці вітер не повіє і сонечко не погріє. Мил. 183. 2) Побить. Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів ломакою спину, дак син не дає. Г. Барв. 337.
Пооблапувати, -пую, -єш, гл. То-же, что и облапати, но во множествѣ.
Синівство, -ва, с. Сыновство, сыновнее состояніе.
Старуватий, -а, -е. Довольно старый человѣкъ. Рк. Левиц.
Шкапина, -ни, ж. 1) = шкапа. 2) Снятая конская кожа. Чуб. VII. 418; КС. 1893. V. 279; Вас. 157.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИНДЗЯНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.