Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

об

Об пред. Если стоящее предъ об слово оканчивается гласной (особенно: а, о, у), то о часто выпадаетъ. ЗЮЗО. II. 128. Ударив рукою 'б лавку. 1) Съ винит. падежемъ: при обозначенія предмета, на который направлено дѣйствіе: о, объ. Ой піду я утоплюся, чи об камінь розіб'юся. Чуб. V. 229. 2) Съ мѣстнымъ или дательнымъ падеж. а) при обозначеніи времени дѣйствія: на, объ, въ, около. Об Різдві. ЗОЮР. І. 26. Крий, Боже, народу якого там зібралось! Як об Іллі в Ромні. Греб. 372. Об Миколі продасть кобилу. О. 1862. IX. 7. Вітерець схопивсь об обідній порі. О. 1862. IX. 60. Жду, не діждусь, як об весні ластівки. Г. Барв. 119. б) при обозначеніи количества, мѣры и принадлежности опредѣляемаго предмета: о, об. Летів птах об восьми ногах. Ном. стр. 295, № 147. Купи черевички малі невеличкі й об нозі. Грин. III. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБ"
Дові́дно, дові́дне. нар. Навѣрное. Довідно ніхто не скаже, що дав йому. Камен. у.
Звіркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Быть звѣремъ. Кротом же лазе португалець, звіркує шведин вовком там. Котл. Ен. IV. 12.
Лепу́х, -ха́, м. Раст. = лопух. Вх. Пч. І. 8.
Острах, -ху, м. Боязнь, страхъ, ужасъ. Острах молодих трясе. Мкр. Г. 53. Усю ніченьку ні на волос не заснули, — такий острах узяв. ЗОЮР. II. 287. Св. Л. 117.
Понаплутувати, -тую, -єш, гл. Напутать (во множествѣ).
Понашукувати, -кую, -єш, гл. Выискать, найти (во множествѣ).
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
Розстряватися, -ряюся, -єшся, сов. в. розстрятися, -нуся, -нешся, гл. Разставаться, разстаться. Грин. III. 69. Душа з тілом розстрявалася. Харьк. г. Ліпш би не знатися, неже зараз і розстрятися. Ном. № 8783.
Світилка, -ки, ж. Дѣвушка, исполняющая обрядъ держанія меча и свѣчи на свадьбѣ, — это сестра жениха, а если ея нѣтъ, ближайшая послѣ нея родственница; если ихъ нѣсколько, то есть старша. КС. 1883. II. 380. ХС. VII. 425. МУК. III. 106. Ум. світи́лочка. Грин. ІІІ. 481. Світилочко, повная роже, дивитися на тебе гоже. Мет. 202.
Унезабарі нар. Вскорѣ. Четвертий рік настав внезабарі, — чоловік з полку вертається. Г. Барв. 514.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.