Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обава

Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 1.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБАВА"
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Гоноро́вий, -а, -е. Благородный, знатный. Я гоноровий шляхтич. Стор. І. 188.
Закриви́ти, -влю́, -виш, гл. Закривить, загнуть, искривить.
Застарцюва́ти, -цю́ю, -єш, гл. 1) Занищенствовать, начать ходить по міру. 2) Заработать нищенствомъ.
Змервити, -влю, -виш, гл. Истереть, измять (солому). Вх. Лем. 420.
Незгірш, незгірше, нар. 1) Не хуже. Взнала й я незгірш старенької моєї, почім на світі ківш лиха. Г. Барв. 372. 2) Не особенно худо, сносно. В сього хазяїна було мені незгірш. Г. Барв. 243.
Підтіпанка, -ки, ж. 1) Неряха, женщина съ испачканнымъ въ грязь подоломъ. 2) Потаскуха. Де ся підтіпанка вмішалась, там верб'я золоте росло. Котл. Ен. VI. 12.
Позамерзати, -заємо, -єте, гл. Замерзнуть (о многихъ, о многомъ). У погрібі і квас, і капуста, і огірки — усе позамерзало. Васильк. у.
Посварка, -ки, ж. Ссора. І зачинають посварки з панами. К. ЦН. 178.
Чудотвор, -ра, м. = чудотворець. (Казка) про Оха — чудотвора. Чуб. II. 372.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБАВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.