Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обвітряний

Обвітряний, -а, -е. Обвѣянный вѣтромъ. Осмалений сонцем та обвітряний здававсь він ще похмурнійший, ніж був. МВ. ІІ. 148.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 4.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІТРЯНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБВІТРЯНИЙ"
Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Жура́т, -та, м. Судья. Угор.
Качановий, -а, -е. Принадлежащій кочню, кочерыжкѣ.
Манджак, -ка, м. Насѣк. тараканъ. Blatta orientalis. Вх. Пч. I. 5.
Мля́ва, -ви, ж. Жара, неподвижный воздухъ, паръ. Харьк. у.
Обмити, -ся. Cм. обмивати, -ся.
Оточки, -чок, ж. мн. Потроха. Вх. Уг. 256.
Познака, -ки, ж. Мѣтка, знакъ, примѣта. Хиба під вечір або дуже зраня можна здогадатись, що там села, бо дим зніметься, а другої познаки нема, — сказано, в яру. Св. Л. 72. Познаки нема. Н. Вол. у.
Прясниця, -ці, ж. 1) = кружівка. Черниг. у. 2) = пряслиця. Волын. у.
Стерно, -на, с. Руль. Левиц. Пов. 349. Мнж. 179.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБВІТРЯНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.