Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Димаре́вий, дима́рний, -а, -е. Относящійся къ дымовой трубѣ.
Доброчи́нність, -ности, ж. Благодѣяніе, благотворительность. За мою доброчинність така мені дяка.
Зстаріти, -рію, -єш, гл. Состариться. Зстаріли ви, ненько! І зстарівся воюючи, по корчмах ночуючи.
Підкрадатися, -даюся, -єшся, сов. в. підкрастися, -дуся, -дешся, гл. Підкралися, щоб ізлякать. Він потихеньку туди — аж там лисичка; він підкрався, та хіп її за хвіст.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Протяглий, -а, -е. Пологій (о горѣ). Протягла гора.
Рубляка, -ки, м. Ув. отъ ii. Рубель, руб.
Сапувальник, -ка, м. = сапальник.
Ханиця, -ці, ж. Ханша. Сидить царь хан і цариця ханиця.