Величенький, -а, -е. Довольно большой. Бур'янець і величенький, та ніхто його не думає полоти.
Доколі́нчитися, -чуся, -чишся, гл. Побить до того, что.... Колінчив я, колінчив дурне порося, да й доколінчивсь, що там і здохло.
Допну́ти, -ся. Cм. допинати, -ся.
Купля, -лі, ж.
1) Купля, покупка. Ні дар, ні купля. Купля руки пече, а продаж гріє. Сей Іваненко напропале закохався у ярмарках, у куплі та в продажі.
2) Покупка, купленный предметъ. Ідіть подивіться на мою куплю.
Обшукувати, -кую, -єш, сов. в. обшука́ти, -каю, -єш, гл.
1) Обыскивать, обыскать. Їсти хочеться (вовкові). Обшукав він скрізь лисиччину хатку, — нема нічого. Обшукав його та й найшов п'ятсот тисяч.
2) Искать, поискать. Та нехай вони та громадою воли обшукають.
3) Обманывать, обмануть. Жид як не обшукає, то навет і не пообідає.
Перецінувати, -ную, -єш, гл. Переоцѣнить.
Пластовнистий, -а, -е. Падающій хлопьями.
Утрачати, -чаю, -єш, сов. в. утратити, -чу, -тиш, гл. Терять, потерять, утрачивать, утратить. Житя своє втрачу. Не лізь у чуже, щоб не втратив своє. Лиха година, як убогий утрате корову, а багатий дитину.
Утуга, -ги, ж. = туга. На чужім краю є що їсти й пити, тілько серцю втуга, — ні з ким вогорити. Яка ж мені за тобою втуга великая.
Швигати, -гаю, -єш, гл. Бросать, кидать. Діти швигають їли мов стрілами.
