Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

недолугий

Недолугий, недолужний, -а, -е. Безсильный, слабый, немощный. Перша мені туга — сама недолуга. Мет. 26. А которі старі-недолугі, то й навіки попропадали. Н. п. Недолуга жінка. Вас. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 544.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОЛУГИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "НЕДОЛУГИЙ"
Андрія́к, -ка, м. Опіумъ. Щоб дитина заснула, треба їй дати андріяк у молоці — воно темне та неначе маком пахне; беруть його у аптеці. Кіев.
Братовизна, -ни, ж. Наслѣдство послѣ брата.
Віщук, -ка, м. Вѣстникъ. Вх. Лем. 399.
Клячшик, -ка́, м. = клячВас. 186.
Мушке́тний, -а, -е. Мушкетный.
Намолоти́ти Cм. намолочувати.
Никання, -ня, с. Шатанье, хожденье, блужданье съ мѣста на мѣсто.
Повідсихати, -хаємо, -єте, гл. Отсохнуть (во множествѣ).
Самостайний, самостійний, -а, -е. Самостоятельный. О. 1862. І. 79; X. 1.
Широкобородий, -а, -е. Съ широкой бородой. Морд. К. 26.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова НЕДОЛУГИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.