Випрягати, -гаю, -єш, сов. в. випрягти, -жу, -жеш, гл. Выпрягать, выпречь, отпрягать, отпречь. Захтілося — запрягайте! відхтілося — випрягайте. Як погано орати, то лучче випрягати.
За́городище, -ща, м. Мѣсто, гдѣ была загорода (Cм.)
Напрасува́тися, -су́юся, -єшся, гл. Устать отъ глаженія.
Попліч нар. Рядомъ, плечо съ плечемъ. Будем... попліч його дванадцять парсон сажати. Попліч сиділа коло його стара бабуся.
Потріпки, -ків, м. мн. Клочки льна, отпадающіе при трепаніи его треплом.
Роспаювати, -юю, -єш, гл. Раздѣлить на части, распредѣлить. Врат так роспаює хлопців красно, що другий і з письма так не удав би.
Трісочка, -ки, ж. Ум. отъ тріска.
Утропі нар. Слѣдомъ.
Хабарій, -рія, м. = хабарник.
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.
