Безмозкий, -а, -е. 1) Не имѣющій мозга. Безкосте, безмозке усе море виплаває. 2) Безмозглый, глупый. Плюгаш безмозкий., (брань).
Бемба, -би, м. Остолопъ, болванъ.
Відгукнутися Cм. відгукуватися.
Дьогтьови́й, -а́, -е́. = дігтевий. Люде бочки дьогтьові палють.
Ляка́ння, -ня, с. Пуганіе. Нічим так не допікали Якімцеві... як ляканням тією школою.
Підколінниці, -ниць, ж. мн. Родъ шерстяныхъ чулковъ.
Рахмистер, -тра, м. Счетчикъ.
Спаніти, -ні́ю, -єш, гл. Превратиться въ барина, стать бариномъ.
Убовтатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Ум, ума, м. Умъ. Багато ума, та в кишені кат-ма. не при умі́. Не въ своемъ умѣ. Розум не вернувсь. Така вона стала якась — не при умі. з добра ума. По добру. Іди ж мені, кажу, з хати з добра ума, а то он бач — кочерга. ума вивідувати. Узнавать образъ мыслей, разспрашивать, разузнавать. О, се такий пан, що мабуть ума вивідує. Ум. умець, умочок.
