Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обіручний

Обіручний, -а, -е. На двѣ, обѣ руки. Угор.столець. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапок — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІРУЧНИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІРУЧНИЙ"
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Ди́мна, -ни, ж. Родъ небольшихъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 410.
Позапаскуджувати, -джую, -єш, гл. Загадить (во множествѣ).
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл. 1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Чуб. V. 391. Із його сала свічі посукала. Чуб. V. 1072.
Розсвітити, -чу, -тиш, гл. Разжечь, заставить ярко горѣть. Запали в печі!... От вона розсвітила. Рудч. Ск. II. 62. Розсвітив йому свічку, аж з очей іскри летять. Ном. № 3978.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик. Ном. № 8470.
Стукотати, -чу́, -тиш, гл. Стучать. Стукотить — грімотить, мов сто коней біжить.
Табачницин, -на, -не. Принадлежащій табачниці. Шейк.
Тутешній, -я, -є. Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89.
Хупавість, -вости, ж. Красота, нарядность, опрятность.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІРУЧНИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.