Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обітниця

Обітниця, -ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 11.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІТНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБІТНИЦЯ"
Березіль, -ля, м. Мѣсяцъ мартъ. О. 1862. ІІІ, заглавный листъ.
Закрива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. закри́ти, -ри́ю, -єш, гл. Закрывать, закрыть, укрывать, укрыть. І то не наш корх землі, що нам очі закриють. Ном. № 1499.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Ме́нший, -а, -е. Меньшой; младшій. Менша сестра літ не дійшла. Н. п. Старший не буде меншим. Чуб. Сами, мовляв, і старші, й менші. Ном. № 10404., Ум. меншенький. Чуб. V. 862. МВ. ІІ. 10.
Містни́ця, -ці, ж. Доска въ полу, мосту. Містниця випала. Черк. у.
Намуркота́ти, -кочу́, -чеш, гл. Намурлыкать.
Ніщо мѣст. Ничто, нечего. А до серця ніщо мені не доходить. МВ. ІІ. 12. Позичте п'ятак срібла на сливи! ніщо з вами робить. Лебед. у. нічим. Ничего, не бѣда. Нічим, що в нашого господаря Мало паші, — б ще в його озеред соломи. Драг. 3.
Повихоплюватися, -лююся, -єшся, гл. Вырваться; выбѣжать, выскочить. Дівчата повихоплювались без свиток у самих баєвих червоних юпках. Кв.
Росписати, -ся. Cм. росписувати, -ся.
Татків, -кова, -ве Принадлежащій батюшкѣ, батюшкинъ. Перевезу добро на таткове гумно. Грин. III. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБІТНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.