Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бришкати

Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Мир. Пов. II. 118. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Аѳ. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати. Федьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 100.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИШКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БРИШКАТИ"
Виплоджувати, -джую, -єш, сов. в. виплодити, -джу, -диш, гл. Плодить, выводить, вывести; рожать, родить, породить. Та нігде вийти, та нігде сісти, та гніздо звити, а малих діток виплодити. Грин. ІІІ. 695.
Гостроспи́нний, -а, -е. О лошади; имѣющій острую спину, съ выдающимся спиннымъ хребтомъ. Який у тебе кінь гостроспинний, — на ньому верхи не далеко заїдеш. Ма'ть йому вівса не даєш. Канев. у.
Гре́чність, -ности, ж. = Ґречність.
Ґвер, -ру, м. Ружье. Гол. І. 151.
Домо́щуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. домости́тися, -щу́ся, -стишся, гл. Домащиваться, домоститься.
Задрі́па, -пи, об. Забрызгавшійся грязью.
Костомара, -ри, ж. Большая кость.
Небезпечний, -а, -е. Опасный. Плакали й тужили..., виряжали в далеку небезпешну дорогу. Левиц. І. 37.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Ум'яти. Cм. уминати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БРИШКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.