Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обміна

Обміна, -ни, ж. = відміна. Звенигор. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 18.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМІНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБМІНА"
Господа́рик, -ка, м. Ум. отъ господарь.
Дерев'я́ник, -ка, м. Раст. Lonicera xylosteum. Вх. Уг. 236.
Заране́ньконар. Ум. отъ зарані́.
Зару́ка, -ки, ж. Порука, поручительство. Паші молодії мрії знайшли в Шевченкові... заруку своєї будущини. К. ХП. 14. Змовленая Марусенька... положила білу руку на заруку. Мет. 124.
Засумува́ти, -му́ю, -єш, гл. Затосковать, загрустить. Старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує. К. Орися. (ЗОЮР. II. 200).
Позакуповувати, -вую, -єш, гл. Закупить (во множествѣ). Позакуповували усі ярмаркові будови. О. 1861. IX. 180.
Покалатати, -та́ю, -єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся. Черниг. у.
Правдомовець, -вця, м. Человѣкъ, говорящій правду.
Росквітчати, -ча́ю, -єш, гл. Снять цвѣты или вѣнокъ со головы.
Ужати, ужну, -неш, гл. Сжать часть чего нибудь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБМІНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.