Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обов'язувати

Обов'язувати, -зую, -єш, сов. в. обов'язати, -жу, -жеш, гл. Обязывать, обязать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОВ'ЯЗУВАТИ"
Ведмежа, -жати, с. Медвѣженокъ. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята. Ном. № 13909. Ум. ведмежатко. Мил. 19.
Гатити, -гачу, -тиш, гл. 1) Гатить, запруживать, мостить. Мости мостили, греблі гатили. Макс. (1849) 55. Я греблю гачу. Чуб. І. 127. Хоч греблю гати. (Так много). Ном. № 7666. 2) Накладывать въ большомъ количествѣ. І на віщо стілько дров гатити в грубу? 3) Бить, колотить, рубить. Молотом гатити. Гн. II. 49. І ногами товче, і пулами гатить. Св. Л. 286. 4) Стрѣлять сильно, напр. изъ пушекъ. Із рушниць стріляли, другі з мущирів гатили. Мкр. Н. 34.
Значитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Мѣтиться, намѣчаться, обозначиться.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый. Мнж. 185.
Палихвіст, -хвоста, м. пт. = горихвіст. Вх. Пч. II. 12.
Попка, -ки, ж. Зрачекъ. Вх. Уг. 261.
Проклятущий, -а, -е., Ум. отъ проклятий. Бранное слово. Така натура вже проклятуща удасться. Рудч. Ск. II. 174. А проклятущий хміль як рута зеленів. Греб. 371.
Твердо нар. 1) Твердо. М'яко стеле та твердо спать. Ном. № 2990. 2) Крѣпко. А нерці в соборі воду твердо освятили. Млак. 46. Заснула, вона на полі твердо. Гн. II. 124. 3) Ясно, опредѣленно, рѣшительно. Слухай мене, — кожу тобі твердо. Г. Барв. 246. Твердо сказать — жили вони собі як брат із сестрою. Рудч. Ск. І. 131. Ум. тверденько, твердесенько. А дівчина тверденько заснула і не чула, як нічка минула. Чуб. V. 1198.
Тута нар. = тут. Зачекай тута. Чуб. II. 9. Що все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.
Шолудяй, -дя́я, м. = шолудивець. Як їдять та п'ють, так і кучерявчиком звуть, а поп'ють, поїдять — прощай шолудяй. Ном. № 2329.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОВ'ЯЗУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.