Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обора

Обора, -ри, ж. 1) Загонъ (загороженное мѣсто для скота). Сімсот овець на оборі. Н. п. Тобі, мати, новії обори, мені давай рябії корови. Мет. 2) Желобокъ въ видѣ круга, сдѣланный циркулемъ или подобнымъ инструментомъ въ деревѣ — напр., чтобы вырѣзать дно круглаго сосуда или для инкрустированія предмета втискиваемымъ въ желобокъ металломъ. Шух. I. 250, 277, 281. 3) Круглая дыра въ обуви, сквозь которую протягиваются волоки. Шух. I. 121.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРА"
Будище, -ща, с. Мѣсто, гдѣ былъ поташный заводь. Желех.
Випіратися, -раюся, -єшся, сов. в. випертися, -пруся, -прешся, гл. Выпираться, выпереться, выдаваться, выдаться, выставиться, выходить, выйти, вылѣзть. Як посадили їх у рештанську, — вони випіралися з неї сами й вікно видрали. Новомоск. у. чи воно вже виперлося з півдня? Перешло ли уже за полдень? Харьк. г.
Гірок 2, -рка, м. = огірок.
Згрібші́й, -а, -е. О полотнѣ: болѣе толстое. Полотно грубше називався згрібне́, а тонше чесане. Шух. І. 259.
Знеохочувати, -чую, -єш, сов. в. знеохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Обезкураживать, обезкуражить, лишить охоты, желанія. Желех.
Одвірок, -рка, м. Дверной косяк. Чуб. VII. 378. Kolb. І. 57. Золотая брама, а срібні одвірки. Н. п. Ум. одвірочок.
Розглядач, -ча, м. Соглядатай. Опат. 75.
Утруднити Cм. утрудняти.
Учительський, -а, -е. Учительскій.
Шебенути, -ну, -неш, гл. Пырнуть. Як шебенув його ножем. Золотон. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.