Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

оборожина

Оборожина, -ни, ж. Столбъ въ оборозі. Вх. Зн. 42. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 21.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОЖИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБОРОЖИНА"
Бадьорно нар. = бадьористо. Ум. бадьорненько.
Бутний, -а, -е. Спесивый, высокомѣрный. На бутного найдесі ще бутнійший. Фр. Пр. 134.
Вигукати, -каю, -єш, гл. Выкриками добиться чего, вызвать кого. Писаренко грає в дубову сопілку, висвистав, вигукав у Самсона дівку. Мил. 98.
Головиха, -хи, ж. Жена головы. О. 1861. XI. 112.
Джу́ґля, -лі, ж. Зимняя шапка. Вх. Зн. 14.
Клюцак, -ка, м. = клюсак. Вх. Зн. 26.
Обігнути Cм. обгинати.
Почорнити, -ню́, -ниш, гл. Почернить.
Росхитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. росхита́тися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Расшатываться, расшататься. Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 2) Раскачиваться, раскачаться.
Фанель, -лі, ж. Фланель. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБОРОЖИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.