Забала́кувати, -кую, -єш, с. в. забала́кати, -каю, -єш, гл. Заговаривать, заговорить. Зараз підсіла до чоловіка та й ну Сюю забалакувати. Забалакує до його так люб'язненько.
Кавуля, -лі, ж. Названіе кукушки. Зозуле-кавуле! чи довго ще мені у батенька, у матінки жити? Новц.
Лиши́ти, -ся. Cм. лишати, -ся.
Лю́стро, -ра, с. Зеркало. Морським милом умивалася, в ясне люстро виглядалася. Ум. люстерко, люстеречко. В золотев люстерко видивлялася.
Павічайка, -ки, ж. = павіко.
Повертітися, -чу́ся, -тишся, гл. Повертѣться. Повертілись перед очима та й круть за двері. То оце вискочить із лісу козак, повертиться, повертиться на коні перед Жаботином, та знов і поїде в ліс.
Поскіпати, -па́ю, -єш, гл. Расколоть на лучинки для растопки. А чим у грубі роспалювати? — Оте соснове полінце поскіпай, то й роспалиш.
Скугу! межд., выражающее визгъ. Заяць.... через колоду та скіць у воду — скугу!
Сріблоглав, -ву, м. Глазетъ.
Сцикавка, -ки, ж. = сікавка 1.
