Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обстрижчини

Обстрижчини, -чин, ж. мн. Обрядовая первая стрижка ребенка по истеченіи перваго года его жизни. Мил. 31.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 27.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСТРИЖЧИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБСТРИЖЧИНИ"
Залата́ти Cм. залатувати.
Козинець, -нця, ж. Болѣзнь колѣнъ переднихъ ногъ лошади, отъ чего эти ноги въ колѣняхъ всегда согнуты. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Кулішівка, -ки, ж. Фонетическое правописаніе украинскаго языка, установленное П. A. Кулишемъ. Желех.
Перекидом нар. Перекувыркиваясь. Бич пішов перекидом. Грин. II. 246. іде мені земля́ перекидом. Кружится у меня голова. Славяносерб. у.
Переколоти, -ся. Cм. переколювати, -ся.  
Утихомирювати, -рюю, -єш, сов. в. утихомирити, -рю, -риш, гл. Успокаивать, успокоить, умиротворить, усмирять, усмирить. Насилу його втихомирила і положила спать. Стор. І. 223. Утихомирь тих проклятих собак. Чуб. II. 147.
Хотітися, хо́четься, гл. безл. Хотѣться. Тяжко жить на світі, а хочеться жить. Шевч.
Цибуляний, -а, -е. = цибульний.
Чотирна́дцятеро, числ. Четырнадцать человѣкъ, штукъ.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей. 2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью. МУЕ. І. 73. 3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБСТРИЖЧИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.