Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обурювати

Обурювати, -рюю, -єш, сов. в. обурити, -рю, -риш, гл. 1) Обрушивать, обрушить. Аж гидко дивитись на панський двір: штахети обурені, хати облуплені, тини теж повалились. О. 1862. V. 109. Стола і ослона не було, обурені лавки лежали долі. О. 1862. VII. 31. 2) Возмутить, возбудить негодованіе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБУРЮВАТИ"
Вележирувати, -рую, -єш, гл. Роскошествовать, жить по-барски. Чуб. VII. 575.
Драпуста́н, -ну, м. Раст. Asalea pontica L. Cм. штанодран. ЗЮЗО. І. 113.
Неплідниця, -ці, ж. Неплодная, безплодная.
Пицюрина, -ни, ж. Penis. Уман. у.
Підмовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. підмо́вити, -влю, -виш, гл. Подговаривать, подговорить, подстрекать, подстрекнуть, наущать. Жить до себе давно уже підмовляє. Котл. Н. П. 380. Козак коня напуває, дівчиноньку підмовляє: мандруй, мандруй, дівча, з нами, ліпше буде, як у мами. Чуб. V. 335.
Подарря, -ря́, с. Подарки. Дають мені подарря жита по коробці. Харьк. у.
Позаламлювати, -люємо, -єте, гл. Заломить (о многихъ).
Поземний, -а, -е. Горизонтальный. Желех.
Поморочити, -чу, -чиш, гл. 1) Нѣкоторое время морочити. 2) Одурить, лишить сознанія, забить голову (многихъ, многимъ).
Тик! меж. для выраженія одного тычка или момента тыканія. тик-мик, — не знає де дітись. И туда, и сюда бросится, — не знаетъ, куда дѣться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБУРЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.