Бридь, -ді, ж. = брид 1. Там така бридь, що й плюнути не варто.
Дяконува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Діаконствовать.
Задарювати, -рюю, -єш, сов. в. задари́ти, -рю́, -риш, гл. Задаривать, задарить.
Зачіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. зачепи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Цѣплять, зацѣпить, задѣвать, задѣть. Чи витягнеш з води Левиахвана, гачком його, як рибу, зачепивши. ні за що рук зачепи́ти. Не съ чѣмъ начать, нѣтъ средствъ для начала (о хозяйствѣ, заработкѣ). За що б тут руки зачепити? За яке ремество взятись? хиба́ тебе́ во́зом зачепи́ли? Чѣмъ тебя особеннымъ затронули, обидѣли? 2) Трогать, тронуть, затрагивать, затронуть. Міг би йому листи визволені писати, щоб не міг ніхто нігде зачіпати. Мене вовки і не зачепили. А сусідці перстень даєш, — нащо ж мене зачіпаєш?
Куш! или а куш!, меж. Крикъ, которымъ гонять овецъ.
Мжи́ця и мжичка, -ки, ж. = мжа.
Мня́вкати, -каю, -єш, гл. 1) Мяукать. 2) Невнятно и плохо говорить. Так що ж бо наш Уласович? Ні пари з уст. Далі принявся, мнявкав-мнявкав, та й начне про воли, кінчає про голуби...
Проводирь, -ря́, м. = проводарь. Горе вам, проводирі сліпі!
Проквоктати, -кчу́, -чеш, гл. Проклохтать (о курицѣ).
Суд, -да и -ду, м.
1) Судъ. Ой поїхав він до Сандомиру, суди судити, села ділити. страшний суд. Страшный судъ. до суду. Навсегда. До суду, до віку не буду.
2) Судебное мѣсто; судилище. І на самій отій могилі суд стояв, бо город далеко росходився.
3) Судебныя лица. Суд наїде сюди.
