Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Болячище, -щі, ж. Ув. отъ болячка.
Дур, -ру, м.
1) Глупость. З великого рузуму у дур заходить. Панський дур.
2) Одуреніе. До дуру всі тоді пили. Дур напав від хмелю.
Кругойдучий, -а, -е. Поворачивающійся въ видѣ круга. Над глибоким кругойдучим яром стоїть у руїнах, колись-то пишний замок.
Ладівниця, -ці, ж. Патронташъ. У ладівниці ні однісінького набою.
Покій II, -ко́ю, м. Комната. Прошу, серце, до покою, потворимо з тобою. Та привели Бондарівну в покої високі. А пани все по покоях ходять. Ум. поно́їк, покійчик. За тим покойом є покійник.
Покрива, -ви, ж. Покрышка. Але то ж вітер був сеї ночі великий, геть покриви поскидав з вуллів. Ум. покривка, покри́вочка.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. 2) Въ загадкѣ: свинья.
Порційка, -ки, ж. Ум. отъ порція.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось.
