Випірати, -раю, -єш, сов. в. виперти, -пру, -преш, гл.
1) Выпирать, выпереть, выталкивать, вытолкать, вытискивать, вытиснуть. Вербові дрова, а козиний кожух, то й випре дух.
2) Вытѣснять, вытѣснить, заставить уйти. Притиківну випер у місто служити. Я думав, що з його й дуту випре сю ніч.
Дря́па, -пи, ж. Родъ проволочной неподвижной щетки для расчесыванія объ нее шерсти.
За́зубень, -бня, м. 1) Тупикъ, глухой заулокъ, изъ котораго нѣтъ выхода. 2) = зазубець.
Здружи́ти, -жу́, -жи́ш, гл. 1) Сочетать бракомъ. 2) Подружить. Наука здружила і з'єднала всіх.
Керманич, -ча, м. Рулевой, кормчій на суднѣ, плотѣ. Досвідчений керманич, що знає усі закрути ріки, усі плиткі місця, на яких би дараба могла осісти, всі скоки у воді, о які розбитися може дараба, держить керму при передній тальбі. Пишні керманичі кедровими весельцями плюскають.
Ма́цання, -ня, с. Ощупываніе.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця.
Пообколупуватися, -пуємося, -єтеся, гл. Облупиться (во множествѣ).
Румовий, -а́, -е́ Сухопутный, растущій на сухомъ мѣстѣ. Сіно румове.
Ха-ха! меж., выражающее смѣхъ. Ха-ха-ха-ха! — Чорт, панове, літанню співає.
