Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

огріх

Огріх, -ха, м. Пропущенное мѣсто при паханьѣ поля. Глядіть же, щоб оранка без огріхів була. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 37.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГРІХ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОГРІХ"
Баришування, -ня, с. Торгашество, барышничанье.
Безпутній, -я, -є. Безпутный, непорядочный. І так люде зовуть уже безпутною.
Жереті́й, -тія́, м. Обжора, ненасытный. Аф. 401. Ув. жеретія́ка. Чоловік зажеракуватий: йому все мало. Жеретіяка!
Забазі́катися Cм. забазікуватися.
Завиду́щий, -а, -е. Завистливый. Завидущі очі.
Закомези́тися, -жу́ся, -зи́шся, гл. Заупрямиться, закапризничать.
Покрасувати, -су́ю, -єш, гл. = покрасуватися.
Поперезімовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и перезімувати, но во множествѣ.
Рахтувати, -ту́ю, -єш, гл. Разсуждать, разсчитывать.
Усобник, -ка, м. Крамольникъ. Не ви прокляті, а гетьмани, усобники ляхи погані. Шевч. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОГРІХ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.