Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

одновірець

Одновірець, -рця, м. Единовѣрный, той же самой вѣры человѣкъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 41.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДНОВІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОДНОВІРЕЦЬ"
Болдига, -ги, ж. Каменная глыба. Міусск. окр.
Дрізд, дрозда́, м. = дрозд. Вх. Пч. II. 15.
Засну́ти Cм. засинати.
Козаченько, -ка, м. Ум. отъ козак.
Лагомина, -ни, ж. Лакомство. А на трьох (хурах), самих великих, всякі лагомини: сливи вагові, родзинки, фиґи та маслини. Мкр. Н. 31. Везли з собою лагомини: оливу, мило, риж, маслини. Котл. Ен. IV. 66. Ум. лагоминка. Книші, вареники і всякі лагоминки. Греб. 383.
Надзюбувати, -бую, -єш, сов. в. надзю́бати, -баю, -єш, гл. Наклевывать, наклевать.
Риндзак, -ка, м. Желудокъ. Желех.
Роскиватися, -ва́юся, -єшся, гл. Приняться кивать. Що з того буде, що ви головами роскивалися? МВ. ІІ. 108.
Сплести, -ся. Cм. сплітати, -ся.
Тварина 2, -ни, ж. соб. отъ тварь 1.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОДНОВІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.