Відскакувати, -кую, -єш, сов. в. відскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Отскакивать, отскочить. То збоку, то ззаду, то спереду, то прискакує, то одскакує. 2) Отлучаться, отлучиться на короткое время. Чи вам мене не треба буде? Я хочу одскочити ниток купити. 3) відскочити від слова. Не исполнить даннаго слова, не сдержать обѣщанія. Хто од слова одскочить, коло того шкура обскочить.
Гичалля, -ля, с. соб. Стебли, толстыя жилы листовъ. Лем гичаля стоїт з капусти, так об'їла гусеніца.
Зажури́ти, -ся. Cм. зажу́рювати, -ся.
Красочка, -ки, ж. Ум. отъ краска.
Кужба, -би, ж. 1) Въ треножникѣ: крюкъ, на который подвѣшивается котелокъ. 2) У колесниковъ: жердь съ привязанною къ ней деревянное) клюкой для прижиманія колеснаго обода, во время гнутья къ повідні. 8) Горбящійся.
Ма́яння, -ня, с. Развѣваніе.
Навперемі́нку, нар. Поперемѣнно. Помагають їй полоти, то одна, то друга навперемінку.
Наслідство, -ва, с. Наслѣдство. Я приїхав оглядати своє наслідство.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Ферділь, -лі, ж. = ферделинка.
