Витикати, -каю, -єш, сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл.
1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш.
2) витикати пальцем кого. Тыкать, показывать пальцемъ. Вороженьки поглядають, пальцями нас витикають. сов. в. витикати, -каю, -єш.
3) Утыкать, утыкать.
4) — копи. Отмѣчать, отмѣтить копны (при раздѣлѣ сбора между владѣльцемъ и рабочими).
Гіронька, гірочка, -ки, ж. Ум. отъ гора.
Засци́ка, -ки, об. Обмоченный уриной.
Кладня, -ні́, ж. Копна хлѣба на полѣ въ 15 — 20 сноповъ.
Непереможно нар. Непреодолимо, неодолимо, непобѣдимо.
Повимуштровувати, -вую, -єш, гл.
1) Обучить военнымъ пріемамъ (многихъ).
2) Вышколить (многихъ).
Сліпити, -плю́, -пиш, гл. 1) Ослѣплять. Іще не всіх чортів висліпили, — підемо сліпить. Чужу хату топить, — свої очі сліпить. 2) Засиживаться, медлить. Якого чорта він там сліпить.
Такенний, -а, -е. Вотъ такой. Жаба такенна велика лізе через дорогу.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш?
Щавлик, -ку, м. Ум. отъ щавель.
