Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озиватися

Озиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. озватися, -звуся, -вешся, гл. 1) Отзываться, отозваться, заговорить. Де ти, милий, чорнобривий, де ти, озовися. Котл. Н. П. Озоветься старший брат до середульшого словами. Дума. Не так розмовляє, як озивається до нас ласкавим голосом. Г. Барв. 355. 2) — за кого. Высказываться, высказаться за кого, въ пользу кого. Козацьке військо надвоє розбилось: за Лободу озвались сивоусі, а за царя свого, за Наливая, цвіт молодецький. К. ЦН. 197.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИВАТИСЯ"
Гріма́ч, -ча́, м. Ворчунъ. Желех. МВ. І. 137.
Закоти́ти, -ся. Cм. зако́чувати, -ся.
Лука́вник, -ка, м. Лукавый человѣкъ. К. ХП. 83.
Мартови́к, -ка, м. Родившійся въ мартѣ. Cм. марчук.
Мета́льня, -ні, ж. = металь. Лебед. у. Залюбовск.
Надба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нажить, пріобрѣсть, благопріобрѣсть, заработать. Запряна пучками та надбала ручками. Ном. № 9963.
Послідущий, -а, -е. Худшій. Кирило Тур був у Січі не послідущий. К. ЧР. 274. Піду, каже, утоплюсь, усі мене обіжають — я послідущий на світі. Ном. № 4846, стр. 286.
Прем нар. = притьмом. В мене шия чиста... що-дня мию, хиба вже прем часу не маю. Св. Л. 171.
Сколоти Cм. сколювати.
Терен 1, -рну, м. Раст. Prunus spinosa L. тернъ, терновникъ. Плаче козак: шляхи биті заросли тернами. Шевч. Блищали чорні як терен очі. Левиц. І. 133. Ум. теренець, терено́к, тернок, терночок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗИВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.