Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

озимина

Озимина, -ни, ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 45.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИМИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОЗИМИНА"
Бокувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Сидѣть бокомъ. Де бокуй, Марусенько, не бокуй: сядь собі прямесенько. Pauli. I. 101. 2) Сторониться, обходить стороною. Бокує чогось від мене. Фр. Пр. 103.
Гірчити, -чу, -чиш, гл. Дѣлать, горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь.
Закихи́кати, -каю, -єш, гл. закахикати.
Змилювати, -люю, -єш, сов. в. змилити, -лю́, -лиш, гл. 1) Ошибаться, ошибиться. Вага не змилить. Валк. у. От і змилила вже. Камен. у. 2) Смыливать, смылить. Половину змилила мила. Н. Вол. у.
Іденик, -ка, м. = єдинак 1. Рк. Левиц.
Лагодитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Собираться, готовиться. А я оце лагодився до вас іти. Кобел. у. Почали лагодитись, зарані виїхали. МВ. ІІ. 94. Парубки лагодяться у танець. Федьк. 2) Починяться. 3) Мириться. Лагодимось, нівроку, як кіт з собакою.
Небезпечність, -ности, ж. Опасность.
Озівський, -а, -е. Азовскій. Коли б мені Господь поміг з сиї тяжкої неволі озівської втікати. АД. І. 115.
Парубченя, -ня́ти, с. = парубча.
Становник, -ка, м. Раст. Chimaphilla umbellata Nutt. ЗЮЗО. І. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОЗИМИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.