Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

околиця

Околиця, -ці, ж. 1) Околица, окрестность. Розійшлись чутка по всій околиці галилейській. Єв. Мр. І. 28. Мене все село і вся околиця зове майстром над майстрами. Чуб. І. 154. Полупанки роз'їзжали геть по околиці з сурмачами. Стор. МПр. 73. 2) Околышекъ. Вас. 156. До лиця околиця. Ном. Шапка бирка, зверху дірка, шовком шита, буйним вітром підбита, а околиці давно немає. Мет. 377. 3) Огороженное поле. Любеч. 4) Сильно удобренный участокъ земли, представляющій переходъ отъ города къ полю. Козелец. у. Ум. око́личка. Держать шапочки за околички. Чуб. III. 279.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОЛИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОКОЛИЦЯ"
Бебехнути, -ну, -неш, гл. 1) Бросить сильно (о массивномъ). Як бебехнув його об землю! 2) Ударить. Ти, кае, бив середнього, а я ще крайнього! та уп'ять таки цигана як бебехне! Драг. 127. 3) Упасть, броситься съ шумомъ (о массивномъ). Мнж. 113. Погасив світло та й бебехнув на ліжко. Кв. Попадя і бебехнула з горища. Мнж. 77. 3) Выстрѣлить. Драг. 201. Як напне стрілець тетівку, як бебехне — устрелив. Рудч. Ск. II. 83.
Ваготіти, -тію, -єш, гл. Тяготѣть. Желех.
Дові́дний, -а, -е. Доказательный.
Досвітча́нин, -на, м. Парень, ходящій на досвітки. досвітча́не. Парни и дѣвушки, ходящіе на досвітки. Конст. у.
Седмиця, -ці, ж. Седмица. Чуб. І. 88.
Слати II, -стелю, -леш, гл. Слать, устилать. Буду я тобі постіль слати. Макс. Стелють перед столом рушник. Грин. III. 531.
Убійників, -кова, -ве Принадлежащій убійцѣ. Шейк.
Швара, -ри, ж. 1) Плетеный шнурокъ. Шух. І. 225. 2) Леса изъ бѣлаго конскаго волоса. Шух. І. 226. 3) Высокая острая трава въ полонинах. Шух. І. 211, 200. Ой ми свої співаночки подінемо, подінемо в полонинці з овечками на швару посіємо. Лукаш. 146. Пісня-дума, пани-браття, від самого Бога, ні купити, ні продати, ні шваров посіять. Федьк. II. 51.
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Шталтити, -чу, -тиш, гл. Итти, подходить, приличествовать. До ції свити ця підшивка не шталтить. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОКОЛИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.