Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

вік

Вік, -ку, м. 1) Вѣкъ, жизнь, все время жизни. Пропав мій вік молоденький. Мет. Дай, Боже, тобі вік довгий і розум добрий. Ном. Зо мною віку не буде: візьмуть, серце, мене люде (а не ти). Чуб. V. 261. Раз на віку спіткнешся, та й те люде побачать. Ном. № 7019. Доброму чоловікові продовж, Боже, віку. Ном. № 4430. Збавив я тобі віку. Стор. МПр. 22. вік. Вѣчно. Не вік дівувати. Шевч. 14. вік вікувати. Проводить всю жизнь. Щаслива я з тобою, Ясю, я б рада тут і вік вікувати. во вік віка, во віки вічні, по вік вічний, во віки. Вѣчно, всегда. Во вік віка його будуть славити народи. К. Псал. 48. Співатиму во віки вічні про милості Господні. К. Псал. Чи не лучче нам із ляхами мостивими панами з упокоєм хліб сіль по вік вічний уживати. АД. Во віки радуватись буде, хто на тебе кладе надію. К. Псал. дати на вік. Опредѣлить долгую жизнь. на вік віки, на віки вічні, на віки, на всі віки. Навѣки, навсегда. І заснути на вік-віки. Шевч. 225. А путь ледача нечестивих на віки вічні погибає. К. Псал. 2. Тепер же я сиротою на віки застала. Мет. Чужий, на всі віки чужий. МВ. (О. 1862. І. 79). до віку, до смерти віку. До смерти, до конца жизни; всегда? Йому три дні до віку зісталось. Борз. у. Гуляла б у батька, гуляла б до віку дівчиною молодою. Мет. 79. Будеш у мене до смерти віку хліб-сіль уживати. Дума. до віку не. Никогда. Не сподівайтесь, мати, сина з походу вже до віку. Макс. покіль віку. Всю жизнь. Поможи, Боже, чоловіку, щоб так орав покіль віку. Мет. 57. 2) Лѣта. Віком молода. МВ. (О. 1862. I. 76). І мати служила молодого віку. Мир. Пов. II. 44. 3) Вѣкъ, столѣтіе. 4) — чоловічий. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. І. 124. Ум. вічок. Та й вічок довгий, пробуток добрий. Kolb. І. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 237.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВІК"
Архимандри́цтво, -ва, с. Мѣсто, должность или званіе архимандрита. К. МБ. II. 121.
Бутіти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ревѣть глухо, похоже на звукъ бу, мычать. Бугай бутить. Мнж. 176. Худоба бутить, бо нероблена. Камен. у. 2) Гудѣть, глухо кричать. Бач, як бутять (співали парубки), аж сюди чутно. Харьк. у.
Громадя́нщина, -ни, ж. Общество, общественность. Cм. Громадянство. Закинене серед чужої нам громадянщини, серед чужоплемінного і чужоядного натовпу, слово наше ховалось тілько по невмірущих піснях. Шух. К. XII. 135.
Куксоватіти, -тію, -єш, гл. Становиться все болѣе и болѣе куксою (о животныхъ, у которыхъ постепенно уродуются, выворачиваются назадъ копыта).
Лахаш, -ша, м. Плохой, изорванный сапогъ? Скидай свої лахаші, бери наші камаші. Гол. І. 143.
Самітник, -ка, м. Одинокій человѣкъ, человѣкъ, живущій уединенно, отшельникомъ. Він у Київі, яко артист, буде самітником. К. ХП. 18. Самітником, та ще й сумним собі живе. Г. Барв. 477.  
Струга, -ги, ж. Ручей, струя.
Стужитися, -жу́ся, -жишся, гл. Опечалиться. А хмурна, луні личенько закрила, бо зблідло бідній, бачиш, ся стужила. Федьк. І. 65.
Ступакувати, -ку́ю, -єш, гл. Итти шагомъ (о лошади). Вх. Зн. 67.  
Уздріватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. уздрітися, -рюся, -ришся, гл. 1) Видѣться, увидѣться. Ми ходимо обоє з чоловіком на роботу, та як уздримося вночі, прийшовши з робити, та знов уночі й розійдємося на роботу. Волч. у. 2) Казаться, показаться, представиться. Мені уздрівся Федька Дирва. Алв. 57. Уздрілось йому. Мпр. ХРВ. 275. Уздрівається йому, наче то вовк, аж воно собака. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВІК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.