Водильця, -лець, с. мн. Удила. А поводи все реміннії, а водильця все залізнії.
Гісь меж. Крикъ на овецъ, которымъ погоняютъ ихъ впередъ.
Гнівитися, -влюся, -вишся, гл. = гніватися. Багатий тут на смерть гнівився.
Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!...
Єдна́ння, -ня, с. 1) Соединеніе, соглашеніе. 2) Договариваніе.
Живіття́, -тя́, с. = життя. Поки й живіття мого — не забуду. за живіття́ = за життя.
Панити, -нить, гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится.
Поклекотіти, -кочу, -тиш, гл. = поклекотати.
Посвячіння, -ня, с. Освященіе. Це порося на посвячіння.
Хвус, -су, м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус.
