Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

опіка

Опіка, -ки, ж. Опека. Левиц. І. 284.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОПІКА"
Гребі́ночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ гребінка. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Залюбов.
Ґоґа́, -ґи́, ж. = Ґалиця. Вх. Зн. 13.
Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Крутня, -ні́, ж. 1) Постоянное верченіе, вращеніе. 2) = крутанина.
Метки́й, -а́, -е́ Шустрый, проворный, ловкій, живой, скорый, бойкій. Ота смілива меткая Катря немов перелякалась чого. МВ. ІІ. 91. А до роботи ж яка метка й берка! Г. Барв. 448. О, миша метка! Камен. у.
Милоли́ций, -а, -е. Миловидный, красивый. Пеклись тут гарні молодиці... чорняві, повні, милолиці. Котл. Ен. III. 48.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
Роззяпити Cм. роззяплювати.
Роз'їздитися, -джуся, -дишся, гл. Разъѣздиться, много ѣздить.
Хрястіти, -щу, -стиш, гл. Блестѣть, сверкать разнообразіемъ цвѣтовъ, красокъ. Бач. у яких пани кармазинах, які тиляги під золотом та під сріблом понадівали! Аж хрястить. К. ЧР. 332.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОПІКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.