Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

орудувати

Орудувати, -дую, -єш, гл. Распоряжаться, завѣдывать, управлять, заправлять, владѣть чѣмъ. Невістка нами орудувала. Г. Барв. 3. Пильнуй, старосто, і дома добре орудуй. Гол. IV. 439. Мені, каже, хазяїн велить теж орудувати чортами, щоб скоріщ мололи. Грин. І. 39. Хто чим орудує, той на тім і сидить. Ном. № 10423. Другий тиждень ногою не орудую. Харьк. Худорлявий, — не ціпом би йому й орудувати. Г. Барв. 81.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 64.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОРУДУВАТИ"
Вижин, -ну, м. Жатва. Пішов на вижин. Вх. Зн. 6.
За́руб, -ба, м. = зарубка. Шух. І. 171.
Нюшити, -шу́, -ши́ш, гл. Нюхать воздухъ (о животномъ). Собака нюшить. Черк. у.
Обов'язати, -ся. Cм. обов'я́зувати, -ся.
Переливки, -вок, ж. мн. Употребл. съ отрицаніемъ въ значеніи: не шутки, не пустяки. Г. Барв. 514. Наші бачать, що не переливки, страшно! Кв. От царівна бачить, що не переливки, кличе до себе своїх князів. Грин. І. 192.
Повідкуплятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. Откупиться, выкупиться (многимъ).
Русальчин, -на, -не. Принадлежащій русалкѣ. русальчин великдень — четвергъ Троицкой недѣли. Ном. № 461.
Стонога, -ги, ж. = стоніг. Котл. Ен. V. 73.
Тринкаль, -ля, м. (отъ нѣм. Trinkgeld). Деньги на могорычъ, могорычъ, взятка. Тринкалі (старшина) побрав, а діла не зробив. Полт.
Усидіти, -джу, -диш, гл. Усидѣть. На улицю не піду і дома не всиджу. Мет. 116.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОРУДУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.