Допада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. допа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Захватывать, захватить. 2) Очень желать, пожелать. Безличн. Коли допадає вам, — загубіть мою душу. 3) Допа́сти коня́. Вскочить на лошадь.
Зможність, -ности, ж. = можність.
Обертнем нар. = обертом. Усе пішло обертнем. Все закружилось, пошло кругомъ.
Полониця, -ці, ж. и пр. = полуниця и проч.
Понапухати, -хаємо, -єте, гл.
1) Напухнуть (во многихъ мѣстахъ).
2) О звѣздахъ: то-же, что понадиматися.
Поприсягати, -гаємо, -єте, гл. Присягнуть (о многихъ). І поважати присуд наш козацький над королівський всі поприсягали.
Споритися 2, -рюся, -ришся, гл.
1) Спорить. Спориться як за батьківщину.
2) Воли споряться. Не парные волы несогласно идутъ въ парѣ.
Стидно нар. Стыдно. А з хорошою та й уродою та не стидно й меж люде.
Уровище, -ща, с. Выкидышъ.
Чорноволосий, -а, -е. Черноволосый.
